УКРАЇНКА

 

УКРАЇНКА

(Д. Романюк) Де впала небесна зернина, Лани розлились золоті. Мій край, тут моя Україна, усе найдорожче в житті. І ласка і усмішка мами, І пісня і казка її, І цвіт яблуневий щоранок У шибку постукав мені. Ти мій край, любий край, Україно моя, Я ж твоя, я ж твоя Рідна доня-зернинка. Тут коріння моє, тут пісні солов’я, Тому дзвінко зовусь Украї-нка. Ти мій край, любий край, Україно моя, Я ж твоя, я ж твоя Рідна доня-зернинка. Тут коріння моє, тут пісні солов’я, Тому дзвінко зовусь Украї-нка. Тут перша дитинства стежина, Якою вів батько у світ. Мій край, тут моя Україна, Франко й Кобзаря “Заповіт”. Я ж тільки зернинка народу, Що в землю вроста Пробатьків, То ж разом зустрінем негоду, І сонце і жайво-ронків. Ти мій край, любий край, Україно моя, Я ж твоя, я ж твоя Рідна доня-зернинка. Тут коріння моє, тут пісні солов’я, Тому дзвінко зовусь Украї-нка. Ти мій край, любий край, Україно моя, Я ж твоя, я ж твоя Рідна доня-зернинка. Тут коріння моє, тут пісні солов’я, Тому дзвінко зовусь Украї-нка.