Монастирська Ольга
СЛАВА УКРАЇНІ Де б у світі не бувала, і не бачила чого, Та, напевно, не зрівняти краю рідного свого. Тут поезії Шевченка, тут мелодії Чурай, Тут жива козацька слава, ти ж її не забувай. А я подивлюся в небо синє - синє, На колосся жовте, на рясні поля. І промовлю: – Слава! Слава Україні! Це – моя святиня, це – моя земля. І промовлю: – Слава! Слава Україні! Це – моя святиня, це – моя земля. Жити б де не довелося, завжди милий рідний край, Незабутня щедра осінь, срібні зими і розмай. Як же можна не любити землю різної пори… Де малює барви літо, в синьо – жовті кольори. А я подивлюся в небо синє - синє, На колосся жовте, на рясні поля. І промовлю: – Слава! Слава Україні! Це – моя святиня, це – моя земля. І промовлю: – Слава! Слава Україні! Це – моя святиня, це – моя земля.
Немає коментарів:
Дописати коментар