ОСТАННІЙ ДЗВІНОК

 

Лончина Ірина

ОСТАННІЙ ДЗВІНОК Ось і закінчився рік, Зі школою прощаємось ми, Чом же найкращі шкільні Дні відлітають у сни. Згадуєм перший урок, Мудрі поради й слова Що відкривали нам світ, Вели у простір життя. Школо моя, ти прощавай, не забувай. Як перший раз ми увійшли в цей клас. Школо моя, вчителю мій, ти пригадай. Радість і сум допитливих цих очей. Плаче останній дзвінок, Бо не покличе вже нас На незабутній урок В сонячний радісний клас. Сумно зітхає верба, Поруч батьки, вчителі Серце щемить, а в душі Ми ще як ті школярі. Школо моя, ти прощавай, не забувай Як в перший раз ми увійшли в цей клас. Школо моя, вчителю мій, ти пригадай Радість і сум допитливих цих очей. Сльози блищать на очах Як нас хвилюють слова, Бо усвідомлюєм ми Що вже прощатись пора. Доля заплутає нас, у лабіринтах життя. Але ми вірим у те, Що світле у нас майбуття. Школо моя, ти прощавай, не забувай Як в перший раз ми увійшли в цей клас. Школо моя, вчителю мій, ти пригадай Радість і сум допитливих цих очей