На мелодію "Школа" (Любовные истории)
ШКОЛА, ШКОЛА, Я СУМУЮ Двір шкільний, і сміх байдуже Підхопив самотній вітер, Безтурботно по калюжах Босоногі бродять діти. Каруселі на подвір'ї Вже давно не нас гойдають, Роки швидко пролетіли, І ми школу покидаєм. А записки із дитинства знову линуть голубками, І нагадують про школу, і турбують мою пам'ять, Рідні голоси учителів тепер здалека чую, Боляче мені без тебе, школо, школо, я сумую. Ми зростали, ми навчались, Живучи в обіймах школи, Але роки пролітали- Продзвенів останній дзвоник. Двері в вересні відчиниш, Але нам вже там не бути, Плин життя ніяк не спиниш, Все назад не повернути. А записки із дитинства знову линуть голубками, І нагадують про школу, і турбують мою пам'ять, Рідні голоси учителів тепер здалека чую, Боляче мені без тебе, школо, школо, я сумую. Моє серце біль тривожить, Дзвоник твій картає душу, А у вересні я зошит Завести новенький мушу Запишу дитячі мрії, Що у школі залишились, Все вернуть нема надії... Як ми швидко розлетілись. А записки із дитинства знову линуть голубками, І нагадують про школу, і турбують мою пам'ять, Рідні голоси учителів тепер здалека чую, Боляче мені без тебе, школо, школо, я сумую. А записки із дитинства знову линуть голубками, І нагадують про школу, і турбують мою пам'ять, Рідні голоси учителів тепер здалека чую, Боляче мені без тебе, школо, школо, я сумую. Школо, школо, я сумую. я сумую. Школо, школо, я сумую. я сумую. Школо, школо, я сумую. я сумую. Боляче мені без тебе, школо, школо, я сумую.
Немає коментарів:
Дописати коментар