МОЇ ДОРОГІ ВЧИТЕЛІ
Слова: ЛЮБОВ САВЧУК Як життя без весни, Весна без трави, Трава без землі, а земля без квітів, Так роки сумні Без вас, вчителі, Бо ви найдорожчі у цілому світі. Так роки сумні Без вас, вчителі, Бо ви найдорожчі у цілому світі. Коли я зустріну біду, Тоді знов до тебе прийду. І голову сам За тебе віддам, Вклонюсь до землі я тобі, учитель. Я зорі усі Прихилю до землі, До ніг покладу, мов росу на світанні. І спрагло до рук Твоїх припаду, Бо досі для мене ти був незнаний. І спрагло до рук Твоїх припаду, Бо досі для мене ти був незнаний. Мої вчителі дорогі, Ви добра лиш бажали мені, За прикрощі всі пробачте мені, Я зросту на землі, як пшеничний колос. З собою в життя Візьму в майбуття Твій лагідний, ніжний і чистий голос.
Немає коментарів:
Дописати коментар