КУДИ ЗНИКА ДИТИНСТВО

 МП3 https://drive.google.com/file/d/1LWLFw9HKV_v-jG6pRawPZj8BZrt4E31c/view?usp=sharing

МІНУС https://drive.google.com/file/d/1n4zB6Fwz-KV6UXeYijJmPHsHKl9mb3mQ/view?usp=drive_link

КУДИ ЗНИКА ДИТИНСТВО Виконує НІНОЧКА КОЗІЙ Куди зника дитинство, В які іде світи? В чарівнім королівстві Є шанс його знайти? Воно пірне у тишу, Віддавши місто снам, Листа нам не напише І не подзвонить нам. Влітку і зимою Так минає швидко час, Є дитинство в когось, Та не в нас. В травах коло хати, Де прогрілася земля, Буде хтось стрибати, Та не я. Куди дитинство лине, Куди воно зника? Мабуть, в край журавлиний, Де зоряна ріка, Де небо ніжно-синє, Де пада цвіт до ніг... Та нам, нажаль, віднині Туди нема доріг. Влітку і зимою Так минає швидко час, Є дитинство в когось, Та не в нас. В травах коло хати, Де прогрілася земля, Буде хтось стрибати, Та не я. Куди дитинство піде? У край той золотий, До ще малих сусідів, В яких ще безліч мрій. Воно пірне у тишу, Віддавши місто снам, Листа нам не напише І не подзвонить нам. Влітку і зимою Так минає швидко час, Є дитинство в когось, Та не в нас. В травах коло хати, Де прогрілася земля, Буде хтось стрибати, Та не я.